(полная версия эфира)
(полная версия эфира)
Место в списках партий, проходящих в новый Парламент, по разным подсчетам, могло стоить от 5 до 10 миллионов долларов. Для выиграшной избирательной кампании мажоритарщику нужно потратить, как минимум, миллион зеленых. Если хотя бы часть из этих денег приплывёт из-за границы — это должно удержать на плаву и украинскую гривну. Ведь многие избирательные фонды наполняются деньгами украинцев из оффшоров. Но перед этими выборами гривна начала наоборот дешеветь. О связи здоровья гривны и выборов мы поговорим с народным депутатом от Партии регионов Василием Горбалем, народным депутатом от фракции «БЮТ-Батькивщина» Владимиром Бондаренко и с экономическим экспертом аналитиком Юрием Рубаном.
Господа, помните, как во времена дефицита говорили. Первое, что приходит на ум: по две штуки в одни руки. Вот может быть ещё помните, а те кто не помнят о уже нужно новые абсолютно. О чем-то другом тогда говорили, ну, а сейчас уже можно говорить что-то подобное о гривнах.
5 сентября, когда банки ввели лимит на покупку доллара, там было иначе сформулировано не более 300 в одни руки и присутствующий в нашей студии, все уже догадались, мы пристально смотрим на Василия Горбаля. Он заявил, я процитирую Вас с Вашего позволения. «Выборы и курсовая политика — абсолютно не связанные вещи». Я всё верно процитировала? Есть противоположное мнение: правительство искусственно сдерживало курс гривны, не поощряя при этом банковское кредитование. Это и привело к валютному дисбалансу. Есть такое мнение, во всяком случае господин Сугоняко так считает, председатель Ассоциации украинских банков. Внесите ясность. Мне неловко у вас спрашивать кто прав, ответ будет однозначный, но чтобы не было двояких восприятий у слушателя.
ГОРБАЛЬ: Поднятие этого вопроса носит исключительно политический характер, потому что политики соревнуются политическим программами и политическими прогнозами. То же самое касается и пана Сугоняки, который не имеет права титроваться, как глава ассоциации украинских банков. Скорее всего правильно было бы говорить, как кандидат в депутаты. Это тоже его политический прогноз. Украинская экономика уже много выстрадала из-за непрофессиональных и безответственных комментариев как раз по экономической тематике. Напрваленнных как на дистабилизацию как финансового секторп с 2004 года, в 2004 году это известное высказывания депутата Нестора Шуфрича. В частности ряда банков из которых необходимо было забирать свои средства. Я по крайней мере после этого проводил с ним беседу о недопустимости таких высказываний. Это высказывания многих политиков и даже большинства политиков, руководителей государства, чтобы из банковской системы в 2009 году, которые многие предрекали коллапс банковской системы. Я уже не говорю тогк-шоу Шустера, на котором активно обсуждалась вероятность латино-американского сценария разворачивания в украине, когда банки все закрыты и что дальше будет. Мне кажется, что и политики и эксперты, а потом уже и СМИ в данном случае должны нести ответственность. Если СМИ в последнее время дают сбалансированный материал и ьерут нескольких экспертов и понимают, что людей которых можно привлечь в качестве экспертов, например, источник в нацбанке неизвестный никому.
ВЕДУЩИЙ: Да, это очень загадочные и часто встречающиеся формулировки.
ГОРБАЛЬ: источник в нацбанке или эксперт какой-то организации консалтинговой, которая на рынке, но его никто не знает, но он дает какое-то достаточно резонансное заявление. Например, курс будет 20. И с этим выходит первая обложка того или иного издания, естественно дальше это всё обсуждается. То, что ошибки с точки зрения ведения гибкого валютного курса у нацбанка есть это бессомненно. То, что во время выборов есть какие-то экономические и не экономические последствия это да, но в данном случае их необходимо обсуждать всегда и не в связи с выборами.
Ну вот мы и будем сейчас обсуждать, будем пытаться дистанцироваться от выборов, но конечно же будем говорить и какие манипуляции могут быть в контексте выборов и только использоваться. Вот Вы говорите, что кого-то следует воспринимать не как главу какой-то организации, а как кандидата в депутаты. И с кем-то Вы уже беседу проводили разъяснительную. Объясняли, что нельзя так говорить. Нужно лдикбез проводить
ГОРБАЛЬ: Стараюсь регулярно проводить, потому что считаю, что это чревато последствиями.
Ну вот я сейчас к Владимиру Бондаренко, народному депутату от БЮТ в нашей студии. Вот всё таки что за безответственные высказывания, напрвленные на дестабилизацию финансовой ситуации или может это такой глас вопиющего в пустыне? И возможность предупредить сказать куда мы катимся друзья.
БОНДАРЕНКО: Я хочу сказати, що експерти ті, які є відповідальними людьми, повинні аналізувати суб’єктивні ті об’єктивні фактори, які стосуються змін курсу гривні по відношенню до інших валют. Мова йде про те що є об’єктивні процеси, які не пов’язані напряму з виборами. Проїдання золотовалютних запасів країни, яке здійснюється. Чим менше буде золотовалютних запасів, тим буде виникати ситуація при якій буде це впливати на курс гривні. Ну, зокрема, ми знаємо, що процес цей йде надзвичайно високими темпами. На початок року там було біля 37 млрд, сьогодні ьтам 29 млрд, пророкують, що буде 24,4 млрд Безумовно зменшення золотовалютного запасу буде тягнути ризики для гривні. Наприклад дисбаланс зовнішньої торгівлі. Сьогодні сальдо від’ємне на 7 млрд, це також буде впливати на курс гривні. Тому що іноді треба буде розраховуватися з великими поставщиками, такими як газові поставщики і все інше. Це буде залежати курс гривні від конюктури, яка буде в світовій торгівлі в частині металу та хімії, якою ми торгуєм. Тут дуже багато факторів. Як самі вибори вони можуть впливати і є зацікавленість якоїсь політичної сили. Щоб цей курс був нестабільний. Тоді можна буде легко розкритикувати діючий уряд в тому, що йому не вдалося втримати курс гривні, незнадивлячись на свої обіцянки і так воно і буде. Хтось буде використовувати це з метою критики політичної платформи тих людей, які сьогодні при владі. Я, наприклад, не хотів би щоб цей курс плигав би, це б’є по всіх людях. Хтось накопичує собі декілька сот доларів і він їх може втратити на різкій зміні курсу, як це було вже не один раз. Один раз, я пам’ятаю, ще при Гетьманові, той курс плигнув за лдин місяць в один і в другий бік і частина людей просто збідніли реально. Я не хотів би щобю це стосувалось людей, але ще раз скажу це об’єктивні і суб’єктивні фактори.
Ну вот сегодня об этом и говорят очень часто, что люди могут обеднеть. Опять же эти 300 гривен в одни руки люди тоже восприняли неоднозначно, как месседж. Что что-то нужно менять. Мы у Юрия Рубена у экономического эксперта спросим его мнения.
Проведение прозрачных и честных парламентских выборов позитивно повлияет на экономическое развитие страны. Уверен министр экономики Пётр Порошенко. Можно будет возобновить сотрудничество с МВФ, принять ряд важных экономических решений. Ну и о том, насколько это возможно, мы прямо сейчас будем говорить. Гости в студии — народный депутат от фракции «БЮТ-Батькивщина» Владимир Бондаренко, народный депутат от Партии регионов Василий Горбаль, экономический эксперт, аналитик Юрий Рубан.
СТЕПАНЕЦ: К Василию Рубану мы и обещали обратится. Он внимательно всё выслушал о том, что говорят кандидаты депутаты, о том, какие прогнозы, какой ажиотаж курса. Вот что Вы скажите? Ажиотаж искусственный, не искусственный? Стабилизируется ли всё после выборов? Собственно говоря, уверяют представители власти. Хотя в 2008-ом году нас тоже уверяли, что всё нормально и не паникуйте и не беспокойтесь, аналогий никаких не проводите и я не провожу. Но всё равно.
РУБАН: Разумеется. Само собою, аналогій поки ніхто не проводить. Але, звичайно, в цих розмовах про курс гривні поза всяким сумнівом існує політична мотивація. Не великий секрет, що та катастрофа, що спіткала гривню у 2008-му році, що вона великою мірою вплинула на результати виборів 2009-го року. Єдине, що можна сказати, кожна історія, економічна історія. Економіка теж розвивається в історії. І кожна ситуація, по-своєму, унікальна. Та ж ситуація тоді вона мала колосальні наслідки. Хотів би нагадати. Тоді, перед цією катастрофою, давайте казати відверто, що тодішній уряд, і Національний банк грали у захоплюючу гру, яка називалась так, що ми будемо демонструвати, що курс гривні, скажемо так, зростає, значить валютні кредити брати вигідно. І тоді згадайте, що мільйони людей втягнулося в оцей пузир з нерухомістю і в результаті та катастрофа, яка відбулася тоді, це різке падіння, воно просто поставило, скажімо так, мільйони господарств за межі бідності, за межі розорення і так далі. Ця соціальна катастрофа тоді дала про себе знати в результатах президентських виборів 2009-го року. Зараз, звичайно, в Україні нічого такого не відбувається. Та кулька лопнула. Звичайно, окреме питання до банкірів, що там в них в активах, тому що наша банківська система ще до цього часу не подолала наслідки до кінця, того, що тоді відбулося. Але, у всякому разі, я так думаю, що таких підстав, щоб прогнозувати якісь апокаліпсиси, думаю, що немає. У нас є проблеми. Це правда, ми не можемо закривати на це очі, з яких найголовніша проблема — це дефіцит платіжного балансу. Він на нас висить. І, звичайно, що в першу чергу, це теж справедливо, уряд тут каже щиру правду, що головне в цьому дефіциті платіжного балансу — це розрахунки з Росією за газ. І це та біда, яка висить на нас. Але, тим не менш, дефіцит платіжного балансу, щоб сказати теж по правді, він у нас, я можу пригадати кілька піврічних періодів, коли в нас був позитивний торговий баланс. А так, в принципі, я думаю, що і банкіри, і Нацбанк, і уряд знають, як долати цей дефіцит. При менш-більш адекватній політиці, я думаю, що апокаліпсисів не буде. Тут інше питання. Це, звичайно, питання до кандидатів в народні депутати, до політиків у наступному. Якийсь мінімум в стабільності, звичайно, він є. Але ж ми з вами хочемо не мінімум стабільності. Звичайно, що ми хочемо кращих робочих місць, вищих зарплат і так далі. А це вже потрібні наступні кроки. Не просто зберегти цей курс. А треба думати, що з ним далі робить.
СТЕПАНЕЦ: Господин, Рубан, вот Вы говорите, что мы не хотим минимального чего-то. О какой минималке говорить, если послушать о социальных инициативах, скажем, Президента: и повышение зарплат, и повышение минималки, и матпомощь инвалидам и т.д., и т.д., и т.д. вот здесь господин Рубан говорит о дефиците платёжного баланса. У меня какие-то не состыковки в голове возникают. Василий Горбаль, как всё это состыковать: то, что обещают сегодня, в том числе, и власть и оппозиция с реальным положением вещей?
ГОРБАЛЬ: Насправді, не состикується, якщо ми говоримо про соціальні стандарти і інші речі, тоді мова йде про бюджетну політику. В даному випадку тут коректно обговорювати дефіцит бюджету — це одна річ. І відповідно те, який курс закладено в прогнозах цього бюджету, тобто коректність цього курсу. Відповідно планується стабільна курсова політика, тобто це одна річ, стосовно обіцянок, політиків, і так далі. Важливо, щоб ці обіцянки були обґрунтовані, тому що ми наразі вже маємо декілька законів, які наразі були прийняті у Верховну Раду, але не виконуються з огляду, знову ж так, на вимоги Конституції неможливості переглядів законів, що стосуються соціальних виплат, але, дійсно, бюджет не має в змозі їх виконати. Це, зокрема, і закон про дітей війни, закон про пільги, про оплату житлово-комунальних послуг військовослужбовцям, ряд інших законопроектів, які існують де-факто, але які не виконуються з огляду на неможливість бюджету. Це вади українського популізму окремих політичних партій, чи взагалі усього парламенту. Якщо ми говоримо про платіжний баланс, ситуація, дійсно, вона в нас пов’язана і з тим, як Україна приєдналась до світової організації торгівлі з однієї сторони, фактично, продавши український інтерес. Це і те, що наразі уряд, Міністерство фінансів, Національний банк знайшли можливість перекриття платіжного балансу за рахунок запозичень всередині країни. Тобто запропонувавши цікавий інструмент. Це облігації валютні, внутрішньої позики. Але при цьому ми розуміємо, що цей інструмент ми не можемо використовувати довго. Це знову ж, інструмент стосується і на довірі, і в будь-якому випадку, як будь-який фінансовий інструмент, він має там певні обсяги, за які виходити не можна. Це також треба прогнозувати з точки зору розвитку економіки. Добре, що в цьому році уряд звернувся до партнерів по світовій організації торгівлі по перегляду багатьох питань, що стосуються імпорту, експорту і обмежень, але яким будуть рішення наших партнерів, звичайно, можна спрогнозувати, але, навряд чи воно знов різко вплине позитивно на розміри платіжного балансу. Багато ми говоримо і про перекази наших заробітчан впливають на платіжний баланс і це також є темою для розмови зараз. Правда, їх більше йде з російської Федерації. Але це з точки зору, де знаходяться заробітчани. Але це також підтримує платіжний баланс. Я вже не говорю про те, що надзвичайно корумпована тіньова економіка також стала причиною пом’якшення кризи 2008-го 2009-го року.
СТЕПАНЕЦ: Ну, вот видите, с одной стороны говорите, что бюджетная политика — бюджетная политика, падение золотовалютных резервов — это тоже факт присутствующий. А с другой стороны господин Бондаренко говорит, что Китай с инвестициями застопорился, вот уже и пожалуйста: с металлом или с экспортом у нас проблемы, скажем, с химией, и вот курс гривны где-то зашатался. Ну, вот, как всё связано, нам расскажет наш экономический обозреватель Владимир Коваль.
КОВАЛЬ: Чем ближе выборы, тем чаще можно услышать спекуляции на тему, куда пойдёт украинский рынок и экономика в зависимости от их результатов. Все настойчивее звучат прогнозы так называемых «экспертов» о катастрофическом обвале гривны и коллапсе экономики сразу после выборов. И поводов для оптимизма действительно мало. Реальная макроэкономическая ситуация не позволяет с уверенностью смотреть в будущее. Провал по всем фронтам: от роста ВВП до состояния платежного баланса. Экономический рост «ушел» на выборы. В развитых странах всегда наблюдается период экономического затишья перед политическими баталиями. Но если в Штатах и Европе это касается крупных инвесторов и кредиторов, то у нас такой застой опускается на бытовой уровень. В этом то и корень зла. Все ждут того, кто будет рулить экономикой в ближайшее время. Партии рекламируют свои избирательные компании через экономику. Одни говорят о пенсиях в тысячу евро другие о стабильном росте, третьи предлагают вернуть в госсобственность заводы и фабрики. Однако, ни кто ни говорит о том как это сделать, как это профинансировать, каков конкретный механизм реализации. Самое смешное, что с экономической точки зрения, предвыборные программы вообще не отличаются. Все говорят о бездефицитном бюджете, росте ВВП, создании новых рабочих мест и т.д. Но никто не предлагает каких то новых способов достижения экономического благополучия. Вот и выходит: переливание из пустого в порожнее. А тем временем рост ВВП — 1,5% вместо запланированных — 3,9%. Рост экспорта в 3 квартале — всего 0,2%. Дефицит текущего финансового счета — больше 24 млрд гривен. Доллары в обмениках продают по 8,16-8,20, тогда как еще весной их можно было приобрести по 803 — 8,04. Кто бы не победил на выборах, а от реальности убежать не удастся, решать экономические проблемы — придется. И какая разница всем нам кто это будет делать.
Будем говорить о том что пугает иностранных инвесторов в Украине и связанно ли это с выборами. Об этом будем говорить с экономическим экспертом Юрием Рубаном, нардепом ПР Василием Горбалем, и нардепом от БЮТ Батькивщина Владимиром Бондаренком. Я к господину Бондаренко обещала обратиться первому. В этом году приток иностранных инвестиций по сравнению с аналогичным периодом 2011 года снизился на треть. Это говорят в представительстве Всемирного банка в Украине. Почему именно в этот предвыборный год — это совпадение?
В. БОНДАРЕНКО: Я думаю що інвестиції не йдуть в країну через більш глобальні речі. Корупцію. От останні 20 років ідуть розмови про будівництво в Києві сміттєспалювального, сміттєпереробного заводу. Це говорилось при Омельченкові, ще при Косаківському, при Черновецькому, і сьогодні говориться. Ніхто сюди нічого не везе. Тому що зайшовши в перший же кабінет той майбутній інвестор відчуває, що йому доведеться працювати тут в надзвичайних умовах, які будуть вимагати від нього такого вкладання нелегального ресурсу, яке в нього не вкладається ні в голову, ні в законодавчі рамки. Я хочу сказати, що це одна з причин, яка відлякує інвесторів. Надзвичайно громіздка система погоджень різних інвестицій. Дуже люблять чомусь більше Східні інвестиційні потоки в Україну — корейські, чи російські, які працюють в таких же корумпованих умовах і вони більш придатні. Західний інвестор, серйозний інвестор в Україну не хоче йти. Колись Кока-кола прийшла сюди, Крафт, Табако компанії. Вони прийшли якось м’якіше. Вони не платять хабарів, тому вони тут якось не сприймаються нашим нинішнім Урядом. Тому що вони не готові платити великі хабарі. Тому ця ціла низка причин призводить до цього. Тут вибори, мені здається, ні при чому.
ВЕД. : Тобто конфлікт свідомостей, так?
В. БОНДАРЕНКО: Безумовно. Тобто вони йдуть з одними принципами ведення бізнесу, а стикаються з такими речами через які вони не хочуть переступати через свої принципи. Тому вони сюди не йдуть, і тут ні при чому вибори. Тому що ці вибори проектуються, що змін серйозних підходу до бізнесу не буде, та й в цілому сьогоднішня влада не готова до таких змін. І як би вона не демонструвала свою принциповість посадкою 1-2 чиновників — ситуація не міняється. Всі це знають добре.
ВЕД. : Невже все так песимістично?
В. ГОРБАЛЬ: Саме цікаве, що В. Бондаренко зробив тезу, що ці вибори — вони нічого не змінять.
В. БОНДАРЕНКО: Ні, в частині приходу інвестицій.
ВЕД. : В частині підходу до бізнесу — тут зі свідомістю потрібно працювати. Довго і роками. Але зрозуміло: якщо є ризики при веденні бізнесу — навіщо мені йти сюди і наражатися на інсульт? Що далі?
В. БОНДАРЕНКО: Ви знаєте, колись приїхав сюди Сікорський — син Ігоря Сікорського, який займається гелікоптерами, і ми возили його по Києву. Привезли в один будиночок на Ярославому Валу 17 — там його батько працював, дід вів медичну практику. І одна була його умова — зробити там музей його батька. Він готовий був інвестувати в гелікоптерне виробництво в Конотопі, а також в Дубно, де 2 заводи є. Так от пан Кузьмук не віддав цей будиночок під музей. Залишив його собі. Воно сьогодні розвалюється, ця споруда, а будується гелікоптер ний завод в Польщі.
ВЕД. : Давайте подумаємо як це змінити — от що важливо.
В. ГОРБАЛЬ: Звичайно, інвестиції не йдуть і за умов ведення бізнесу, і за умов ситуації, яка відбувається в світі також. Ми бачимо що і в європейських банках іде відтік, і депозитів, і скорочення ділової активності. Тобто скорочення ділової активності також впливає на ситуацію. І те що іноземний інвестор дивиться на ситуацію, «як зміниться після парламентських виборів» — це також розраховують. Будь-який інвестор акцентує свою увагу: в країні, де відбуваються вибори — краще почекати, навіть не дивлячись на те, що прогнозовані результати. Все це насправді так, але тут комплекс проблем. Насправді на кожній ділянці потрібно щоб була принципова людина, і з державницьким підходом. В кожній області, керівник області, тої чи іншої території, який розуміє важливість приведення інвестицій всіляко сприяв би покращенню інвестиційного клімату. І з точки зору корупційної складової, і багатьох інших речей, які мають місце.
ВЕД: Де ці люди візьмуться — пане Юрію, як ви прогнозуєте?
Ю.РУБАН: Вони є ще до виборів. Насправді є приклади інвестицій, які і зараз сюди прийшли. І це серйозні інвестиції, які вкладають гроші у розробку сланцевого газу. Це компанії достатньо потужні. Давайте відверто казати, що зайти з послом США у найвищий кабінет держави, отримати там якусь підтримку — тоді виходить що їхній бізнес іде. Це звичайно є проблема. Я думаю, що там в цих корпораціях знають як вирішувати свої проблеми. Їх не лякає. Вони прекрасно знають ринок і працюють, демонструють прибуток. Інша справа, що Україна була б зацікавлена, щоб сюди приходив і середній бізнес, високотехнологічні компанії. Тут починається відсутність верховенства права, корупція, недосконале законодавство, суди, трошки складна податкова система і таке інше. При всій повазі до можливих змін, які відбудуться, все одно за рік-два це неможливо зробити. Я думаю, що це тривалий період, і нам якийсь час доведеться покладатись на внутрішні інвестиції для того щоб розвиватись.
СТЕПАНЕЦ: Господа, вот давайте попробуем спрогнозировать победу для украинской экономики. Госбюджет от выборов получит 100 миллионов — чуть больше двух на счета ЦИК перечислила каждая партия, участвующая в выборах; по 13 тысяч — каждый кандидат. А вот потратит страна в десять раз больше — миллиард двести миллионов. Плюс столько же пойдёт на установку видеокамер на участках. Сможет ли такая разница между прибылью и расходами повлиять на экономику страны?
БОНДАРЕНКО: Я, як член бюджетного комітету, який аналізує кожне рішення Верховної Ради з приводу того, як воно вплине на дохідну чи витратну частину бюджету, можу сказати, що рішення по відеокамерам мільярдне було абсолютно безглуздим і непотрібним. Воно, по-перше, лише роздратовує людей, які підозрюють, що за ними будуть слідкувати і загальний рівень ставлення до виборів стає взагалі таким дивним. Люди кажуть: а я взагалі не піду туди, чому мене будуть там знімати і так далі. Можливо на це було розраховано. Більш того, що процес, який найцікавіший, коли йде підбиття підсумків чомусь він не буде транслюватись. А я би хотів так, щоби кожен бюлетень показували і казали «за того, за цього, за іншого». І все це зберігалось. Тоді б, можливо було би менше підтасовок. Тому це одне я би сказав ненормальне рішення. Включення в виборчий процес 81-ої політичної парті, так званої, тому що партій, які в нас реально діють, набагато менше, а ці технологічні партії вони були вкинуті, вони, вибачте, потребують тепер страшенних витрат на жеребкування, на створення спеціальних умов на те, Ю щоби їхні представники мінялись потім по п’ять разів. всі партії, які нібито реально не діють, були обрані в ті комісії, але стовідсотково замінені на тих людей, яких влада замінює на цих місцях з вчителів, лікарів, «жеківські» співробітники, я це бачу по Києву. Тому цеи все ігри в демократію. В день виборів я не бачу великі проблеми, але є сьогодні проблеми з підкупом виборців, з масовими підкупом. Наприклад, на Борщагівці, будують цілі піраміди і міська влада активно фінансує окремих кандидатів, які фінансуються. От я поважаю тих кандидатів, які йдуть від партії Регіонів і відкрито декларують про це. Я поважаю кожного політичного діяча, який йде від своєї партії. А той, хто ховається під так званою, позапартійністю, з під нього палять мільярди грошей сьогодні в Києві, то я би хотів сказати що це не нормально.
СТЕПАНЕЦ: Таке враження виходить, що в нас усі економічні операції зосереджені у площинах підкупів кандидатів.
ГОРБАЛЬ: Будь-який рік проведення виборів в будь-якій країні — це, насправді, послаблення, економічної активності і з точки зору бюджетної політики, зменшення доходів бюджету і все таке інше. Ці кошти закладаються в бюджет і у руки виборів. Це з однієї сторони. Гривня має певні особливості з огляду на детінізацію економіки. І частина коштів, дійсно, виходить в легальний оборот з огляду на те, що учасники будь-яких виборів ці кошти виводять, фактично, з тіньового обороту. Це спричинює певний тиск на споживчий ринок. Тобто ці процеси теж відбуваються, вони потребують аналізу. Однак з огляду на детінізацію економіки мало експертів, які можуть дати чітку відповідь, в який бік це буде розгортатись. Тобто, якщо ми говоримо про загальну ситуацію з точки зору камер, процесу підкупу і так далі, це, напевно, з паном Володимиром можемо довго дискутувати про те, як йде компанія в місті Києві. Спільна оцінка у нас по критиці і оцінці, що наразі відбувається в Києві, але це тема вже іншої бесіди.
СТЕПАНЕЦ: Якщо ми зараз будемо намагатися переводити наші негативи в позитиви. Звісно, кожен вже говорив про те, що буде приток з офшорів грошей і це зрозуміло, про це всі пишуть, всі говорять. Ті, хто буде голосувати, так чи інакше теж це розуміють. Скажіть, ось ці вливання вони можуть якось відобразитися на економіці?
РУБАН: Думаю, щощо ніяк вони не відобразяться. Деякі ці суми, вони звучать абсолютно фантастично. Звичайно, я думаю, що вибори це звичайно якесь вкладення. Але я не думаю, що мова йде про якісь фантастичні десятки мільярдів. Тут інше. Як же так, що у тій же Франції там нема ніяких виборчих комісій. Там голоси на виборах підраховує їхнє МВС. Жандарми полічили і о восьмій там закрилися виборчі ці дільниці, і вже об одинадцятій опублікований результат. Чому у нас доводиться городити ось цю всю комісію підведення підсумків, судів і так далі. Насправді, мені здається це ключова проблема, яку ви зачепили, це проблема тотальної недовіри. Звичайно, що ніяких грошей не шкода, щоб сформувати владу, яка користується довірою громадян і ними підтримується і забезпечує всю єдність країни. Нажаль, у нас це не можливо. Ми товчемось, то ми приймаємо якийсь закон про вибори, Ю то спільно голосує і влада і опозиція. І нас лідери опозиції запевняють, що цей закон, нарешті, він поставить бар’єр на шляху всіх можливих фальсифікацій, ми йому аплодуємо. Через декілька місяців він виходить і каже цей закон жахливий і так далі, і так далі. Тому ось вся ця недовіра вона розповзається і це катастрофа і економічна і політична. І її так просто не подолати.
СТЕПАНЕЦ: В Контексті ось цієї недовіри і тих шаблонів, про які ви всі говорили щодо ведення бізнесу і підходів, і так далі. І є вірогідність того, що після виборів ситуація якось зміниться?
ГОРБАЛЬ: Якщо програми змістовні, то потім вони дають певне підґрунтя для прийняття рішень певних і політиками, і експертами, і політиками і так далі. Тому вибори в будь-якому випадку потрібні.
БОНДАРЕНКО: Я вважаю, що сьогоднішня влада хоче законсервувати ситуацію в країні, і в інвестиційному кліматі, так як воно було. Я сказав про те, що не все так швидко зміниться, тому треба політичну волю тієї людини, яка буде підписувати усі закони, а у нього волі для наведення такого порядку нема. От Василя Михайловича товариш особистий Саакашвілі знайшов в собі сили для того, аби в Грузії подолати корупцію, хоча би в деяких сферах. Дуже серйозно подолати. От у нас такої політичної волі поки що немає. Парламентські вибори — це крок до президентських виборів, які я надіюсь, змінять ситуацію радикально, бо прийдуть інші сили і будуть керувати цією державо.
РУБАН: Звичайно, я мрію, щоби в нас з’явилася влада, яка буде невеличкими кроками нарощувати ось цю довіру і буде демонструвати якусь послідовність, логічність, і передбачуваність. Я згоден з паном Володимиром, це цинічно, але ми здогадуємося, що ВР не все вирішує в нашій країні в силу деяких специфік, тому що ці вибори, щоб ми прокинулись в іншій країні — це, звичайно, дурниці. Це великий і тяжкий процес. Єдине, я мрію, щоб в нас не відбулося того, що відбулося у Грузії. Якщо відверто сказати, Грузія тому і спромоглася на ці фундаментальні реформи, тому що вона отримала таку колосальну в стряску, як поразка у війні і втрата третини території. Власне, тоді їх політичний клас опам’ятався, зрозумів, що не можна так безкінечно грабувати свою країну і почав щось думати і здійснювати якісь реформи. Побажаємо їм успіху. Але в мене є мрія, щоб ми обійшлися без таких потрясінь.
Источник: rus.ruvr.ru