«Закон о языковой политике» изменился после доработки («Голос столицы», Украина)

«Закон о языковой политике» изменился после доработки (
ПОДРОБНО: Уряд у п’ятницю руками двох експертних груп завершив доробляти закон «Про основи державної мовної політики». Наслідки — більш аніж вражаючі. Групи створили за дорученням президента 8 серпня, одразу після підписання Віктором Януковичем законопроекту нардепів-регіоналів Вадима Колесніченка і Сергія Ківалова. Роботою над законом в уряді керувала віце-прем’єр-міністр Раїса Богатирьова. На першому засіданні, в серпні, група розділилася на дві. Роботою першої завідував перший президент Леонід Кравчук. Її завданням було вдосконалити порядок застосування мов. Іншою керував Леонід Губерський, ректор Київського національного університету імені Шевченка. Група Губерського мала розробити концепцію державної програми всебічного розвитку української мови до 2015 року та розрахувати, скільки грошей необхідно для реалізації цієї програми.
ПОДРОБНО: Уряд у п’ятницю руками двох експертних груп завершив доробляти закон «Про основи державної мовної політики». Наслідки — більш аніж вражаючі. Групи створили за дорученням президента 8 серпня, одразу після підписання Віктором Януковичем законопроекту нардепів-регіоналів Вадима Колесніченка і Сергія Ківалова. Роботою над законом в уряді керувала віце-прем’єр-міністр Раїса Богатирьова. На першому засіданні, в серпні, група розділилася на дві. Роботою першої завідував перший президент Леонід Кравчук. Її завданням було вдосконалити порядок застосування мов. Іншою керував Леонід Губерський, ректор Київського національного університету імені Шевченка. Група Губерського мала розробити концепцію державної програми всебічного розвитку української мови до 2015 року та розрахувати, скільки грошей необхідно для реалізації цієї програми.
«Закон о языковой политике» изменился после доработки (

ПОДРОБНО: Уряд у п’ятницю руками двох експертних груп завершив доробляти закон «Про основи державної мовної політики». Наслідки — більш аніж вражаючі. Групи створили за дорученням президента 8 серпня, одразу після підписання Віктором Януковичем законопроекту нардепів-регіоналів Вадима Колесніченка і Сергія Ківалова. Роботою над законом в уряд
Згідно урядових змін, українська мова отримала небувалі права. А долю її присутності в ефірі збільшили до 75%. При цьому процедуру визнання мов національних меншин регіональною ускладнили. Це допускається лише у випадку, якщо носіями цієї мови є не менше 30% жителів певної території.

За українською зберігається статус державної мови. Користуватися нею і надалі обов’язково в суді, у діловому спілкуванні, у органах державної влади, збройних силах, у сфері науки та освіти, в рекламі. Виготовлені на інших мовах фільми й передачі слід дублювати, озвучувати або забезпечувати субтитрами на державній мові.

До регіональних нова редакція закону відносить перелік із 17 мов. Серед них — білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, ромська, словацька, угорська та, звісно, російська.

Кожній із цих мов може бути надана державна підтримка. За умови лише, що на конкретній території живуть не менше 30% її носіїв.

Илья Левитас, президент Совета Национальных общин, против того чтобы количество носителей регионального языка измеряли 30% от общего количества жителей в регионе. Об этом он заявил в эфире «Голоса Столицы».

ЛЕВИТАС: При десяти процентах попадают всего пять национальных меньшинств. Еле-еле цепляются за десять процентов крымские татары, румыны, молдаване, греки и венгры. Все! Но остальные, допустим, 50 действующих организаций, они никак не попадают даже в десять процентов! Потому что у таких значительных наций, как поляки, белорусы, евреи, немцы, они живут дисперсно, у них нету компактного проживания, чтобы где-то жило не то что десять процентов, а даже пять! У них нет своих территориальных образований. Идет речь в основном об отношении украинского и русского языков. Дебатируются два этих языка. Конечно, каждая сторона имеет свою точку зрения. И когда послушаешь — и те в какой-то мере правы, и эти. Я був проти тридцяти відсотків. Бо тридцять відсотків узагалі нікому не дає ніякої можливості. Навіть росіянам. Може, десь, пару там точок. Але уже десять відсотків відпрацювали. Уже 9 областей зробили російську мову регіональною. Зворотного ходу ж нема!

Напомним, Илья Левитас входил в состав рабочей группы, которая работала при правительстве и вносила изменения в закон «Об основах государственной языковой политики».

Источник: rus.ruvr.ru

Добавить комментарий